Жодна квартира не обходиться без туалету. Цей предмет здається звичайним, але підібрати його, не знаючи деяких нюансів, буде складно. У той же час саме «білий трон» визначає інтер’єр ванної кімнати, комфорт перебування в ній і у всій квартирі. У той же час неправильний вибір може призвести до дискомфорту, поломок і неприємного запаху. Складність вибору полягає у великій різноманітності моделей, в яких легко заплутатися. Кожен з них має свої недоліки і переваги. І все ж, є критерії, від яких буде залежати вибір. Про них ми і поговоримо нижче.
Матеріал унітазу
Сантехнічні прилади з санітарного фарфору і сантехніки не відрізняються за зовнішнім виглядом. Обидва покриті сантехнічною глазур’ю. Однак фарфор більш міцний і стійкий до фізичних впливів. Термін служби виробів з порцеляни становить 50 років, а фаянсу – всього 30. Крім того, доглядати за фарфором простіше, ніж за фаянсом. Металеві моделі найбільш довговічні, тому користуються популярністю в громадських туалетах. Як і сантехнічний фарфор, метал не вимагає особливих умов експлуатації. Але сидіти на металевому унітазі холодно, тому варто купити для нього пластикове сидіння.
Висновок: якщо ви вибираєте модель для квартири або будинку, краще порцелянові унітази. Вони досить міцні, надійні і в той же час недорогі.
Ми рекомендуємо порцеляновий унітаз
Сидіння унитазу
Сидіння виготовляються з двох видів матеріалів:
Пластику;
- Дюропласту
Якщо вибір впаде на пластик, то вдасться заощадити, так як цей матеріал дешевше. Дерев’яні моделі коштують дорожче, але вони більш комфортні, довше зберігають тепло і не викликають алергічних реакцій. Особливу нішу серед сидінь для унітазу займають сидіння з мікроліфтом. Цей пристрій уповільнює сидіння при опусканні, знижуючи шум і мінімізуючи шкоду від удару. Мікроліфт зручний при використанні дітьми, людьми похилого віку або з обмеженими можливостями.
Ми рекомендуємо сидіння з мікроліфтом
Спосіби встановлення унітазу
Важливою частиною підбору унітазу за параметрами є спосіб установки. За цією властивістю моделі діляться на кілька груп:
Підлогові конструкції – це конструкції, сторона яких монтується в стіну. Очевидно, що вибирати такий варіант потрібно тільки в тому випадку, якщо він буде стояти біля стіни. Ремонт такого сантехнічного обладнання викликає труднощі. Але така інсталяція відмінно підходить для невеликих ванних кімнат або мінімалістичного стилю інтер’єру.
Вбудовані – прибудовані унітази відрізняються мінімальним займаним простором. Всі комунікації цієї моделі можна заховати в стіну, а значить. Додамо ще один плюс: естетичний зовнішній вигляд. Однак недоліком можуть стати і приховані комунікації: якщо унітаз зламається, доведеться розкривати всю стіну.
Вільно стоять – це конструкції, в яких чаша і бачок об’єднані. Такі моделі займають більше місця, але їх простіше встановити. З переваг можна виділити хороший ціновий діапазон, який можна підібрати на будь-який бюджет, а також простоту в догляді і ремонті при необхідності. З негативного боку відзначимо негігієнічний характер моделі (на ніжці унітазу може накопичуватися бруд)
Моноблоки не відрізняються за своїми функціями від звичайного унітазу, але є більш зручними. До їх переваг можна віднести: простоту комплектації (чаша і бак – це одне ціле); Вони довговічні, прості в догляді, мають зручну форму, займають мало місця в туалеті, економно використовують воду під час змиву. Є й недоліки, наприклад, така неприємність, що в разі поломки замінити одну деталь не вийде, доведеться купувати комплект фурнітури.
Компактним вважається унітаз з окремою чашею і бачком. Девіз цієї моделі – «простота і популярність». Як і всі моделі, вона має свої переваги, за які її цінують: вона проста в установці, має хороший ціновий діапазон, має безліч колірних варіантів. З недоліків істотним є те, що елементи, що з’єднують бак і чашу, часто виходять з ладу. Та й не дуже зручний такий туалет для прибирання.
Підвісні – конструкції, які підходять для невеликих ванних кімнат. До недоліків таких моделей можна віднести складність в установці і слабку міцність.
Кутові – конструкція, при якій бак встановлюється в кутку, як би по діагоналі. Такі туалети бувають тільки підлоговими. Вони займають мало місця в туалеті і мають спеціальну аварійну систему. З таким унітазом не потрібно побоюватися, що бочка «потече».
Форма чаші унітазу
Від форми чаші залежить, скільки води буде витрачено при кожному змиві і чи не будуть бризок. Розрізняють три види форм:
Диск – це платформа, яка завжди наповнюється водою. Вона дає мінімум бризок, але витрата води у цієї чаші максимальний.
Воронкоподібна є «лідером» по розбризкуванню, але особливо економна у витраті води.
Навіс являє собою платформу, розташовану під кутом 35-45 градусів, яка відрізняється як ефективністю, так і мінімальною кількістю бризок при змиванні. Крім того, чаші з навісами іноді оснащуються спеціальними воронками, які додатково захищають від бризок
Злив унітазу
Існує кілька видів зливання. Вертикальний злив підходить, коли заливна горловина каналізаційного стояка знаходиться нижче підлоги. Косий злив підходить для стандартної установки сантехніки. Прямий злив підійде, якщо горловина каналізаційного стояка знаходиться високо від підлоги. Кожен вибирається в залежності від умов установки сантехніки.
Існує два варіанти промивки води:
Змив у душі створює потоки води по периметру чаші, створюючи воронкоподібний вир, який ефективно змиває все.
Каскадний змив омиває чашу зсередини по всій її поверхні.
Практичніше вибрати унітаз зі змивом в душі, але такий варіант обійдеться трохи дорожче.